У двері вже стукає різдвяний вечір. І ми поспішаємо! Поспішаємо закупити продукти і приготувати традиційні різдвяні страви. Поспішаємо причепурити наші оселі, бо чекаємо гостей! Поспішаємо вибрати для наших рідних і близьких подарунки до свят…
І ми чекаємо!!! Чекаємо нової радості і нових зустрічей, чекаємо щирих вітань і подарунків, чекаємо спілкування, співчуття, уваги, любові…
Нам так потрібно це все!!! Бо ми люди…
І ми знов поспішаємо у щоденній круговерті турбот і клопотів.
Я дуже прошу Вас зараз: зупиніться!!! Давайте порозмірковуємо в тиші й спокої про різдво…
Хочу запитати: Чи знаєте Ви , чиє це різдво?!! Де зараз той Маленький Хлопчик, що народився у Віфлеємі в яслах?!! І що ж особливого Він зробив для людства, що ось уже понад 2 тисячі років ми відмічаємо Його день народження?!! І що важливіше — дата, коли Він народився чи те, що Він зробив для нас?!!
І прошу, не поспішайте говорити, що ви все знаєте! Візьміть у руки Біблію і занурьтесь у слово Боже. Адже коли ви збираєтесь на своє сімейне свято, відмічаючи день народження своїх дітей, ви дивитесь сімейний альбом, згадуєте події і навіть найдрібніші деталі мають таке важливе значення!
А Бог-Отець прагне зібрати у Домі Своєму всіх Своїх дітей, об’єднаних Словом і Духом!!!
Різдво — народження Божого Сина, Ісуса, Месії. У Біблії не вказана точна дата, бо важливо не те, коли Ісус народився, а те що він таки народився, Спаситель світу!!!
І Він не залишився Маленьким Дитятком на руках Марії—Він виріс. І, будучи слухняним Богові-Отцеві, не маючи в Собі жодного гріха, пройшов через страждання і смерть на Голгофському хресті.
Ви можете заперечити: навіщо говорити про якусь там трагічну смерть і біль розп’яття зараз, коли можна просто і радісно відмічати різдво та насолоджуватись життям???
Але в тому і заключається суть різдва, що Ісус народився в земному світі, щоб померти за кожного з нас, замість нас, щоб спасти кожну людину землі від вічної смерті.
Ви поспішаєте?!! Поспішіть істинним покаянням очистити оселю вашої душі...
Ви чекаєте?!! Чекаєте любові, співчуття, спілкування, уваги... Лише у Бога є це все для Вас!!!
Ви чекаєте різдвяних подарунків? Ісус вже подарував Вам Своє Життя – найдорогоціннішій подарунок у всьому всесвіті!!!
Ви чекаєте гостей до святкового столу?! Запросіть Ісуса!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 5414 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
«Почему Бог допустил такое?» - Вячеслав Ивлев У нас часто возникает много вопросов к Богу, когда все идет не так или когда происходит что-то трагичное.Но не всегда ответ даст утешение. Господь утешит.И не всегда мы находим ответы.Да утешит вас Господь, если вы оказались в трудной ситуации и да даст Он вам мир.
Поэзия : Вифлеемская звезда - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
Не судите строго - этому неприхотливому стихотворению, как Вы видите по дате 06.01.1991г., уже без малого 17-ть лет... но, оно не утратило своей актуальности - в свете общемировых катаклизмов и сумбурности нашей россиийской... все течет переливаясь скорбностью людского долготерпения... и только символ Вифлеемской Звезды - приснопамятной в своей благостной неизменности - из века в век в одно и тоже время... знаменует землянам рождение Христа... единственного и бескорыстного многострадального нашего Мессии - во имя любви и добра...
Давным-давно, а если быть точнее – еще в далекие советские 1971-72гг, мой воспитатель - мой мудрый и добрый, несгибаемо прошедший тяготы невзгод сталинских лагерей, харбинский дедушка - сказал однажды, как мне тогда еще школьнице-комсомолке, показалось совершенно невпопад...
что наступит время, когда на вопрос своих детей – а кто же такой Ленин... родители не смогут дать исчерпывающий ответ... потому, что людская память, истрепав его тогдашнюю значимость, окончательно утратит знание этого имени... но, вот кто такой Христос будут знать и помнить все – от мала и до велика. Как бывают порой прозорливы старые люди...
Иллюстрация взята из Интернета
с поздравительной открытки - по ссылке которой
каждый из Вас может поздравить своих родных и близких
с праздником Рождества Христова:
http://www.invictory.org/ecards/preview.phtml?cat=&id=216
